Судинна деменція: перші ознаки, які не варто ігнорувати

Забути, куди поклали окуляри, іноді не згадати ім’я знайомого або довше підбирати потрібне слово може кожен. Проте якщо людині стає дедалі важче планувати звичайні справи, орієнтуватися у знайомих місцях, зосереджуватися на розмові чи самостійно ухвалювати рішення, такі зміни не варто пояснювати лише віком. Однією з можливих причин є судинна деменція - стан, за якого порушення кровопостачання мозку призводить до погіршення когнітивних функцій.
 

Особливість цього захворювання полягає в тому, що воно може впливати не тільки на пам’ять. Іноді першими змінюються швидкість мислення, увага, здатність виконувати послідовні дії та контролювати емоції. Вчасне звернення до лікаря допомагає встановити причину таких проявів, розпочати лікування супутніх захворювань й знизити ризик подальшого пошкодження мозку.
 

Судинна деменція - це порушення когнітивних функцій, пов’язане з пошкодженням мозку внаслідок проблем із його кровопостачанням. Коли нервові клітини отримують недостатньо кисню та поживних речовин або гинуть через судинне ураження, людині стає складніше обробляти інформацію, запам’ятовувати нове, зосереджуватися та виконувати повсякденні завдання.
 

Захворювання може виникнути після інсульту, унаслідок множинних невеликих судинних уражень або через поступове пошкодження дрібних судин головного мозку. Іноді зміни розвиваються непомітно протягом тривалого часу, а іноді стають очевидними після гострого порушення мозкового кровообігу.
 

Судинна деменція відрізняється від хвороби Альцгеймера, хоча симптоми цих станів можуть бути схожими. При судинному ураженні особливо помітними нерідко стають уповільнення мислення, труднощі з плануванням й концентрацією уваги. Водночас у деяких людей судинні зміни поєднуються з хворобою Альцгеймера. У такому разі говорять про змішану деменцію.

Найчастіше причиною стає пошкодження судин, які забезпечують мозок кров’ю. Якщо судина перекривається тромбом або кровопостачання певної ділянки мозку різко припиняється, може виникнути інсульт. Після нього в частини людей розвиваються стійкі порушення пам’яті, мислення та інших когнітивних функцій.
 

Проте не завжди захворювання починається з великого інсульту. Дрібні судини можуть поступово змінюватися через тривале підвищення артеріального тиску, цукровий діабет та інші судинні порушення. Унаслідок цього страждають ділянки мозку, які відповідають за передачу й обробку інформації.
 

Імовірність судинної деменції зростає з віком, але сам по собі похилий вік не означає, що людина обов’язково захворіє. Важливе значення мають артеріальна гіпертензія, підвищений рівень холестерину, діабет, куріння, малорухливий спосіб життя, надмірна маса тіла та перенесені інсульти. Деякі з цих чинників можна контролювати, тому профілактика судинних захворювань має значення і для збереження когнітивного здоров’я.

Перші прояви не завжди схожі на звичне уявлення про втрату пам’яті. Родичі можуть помітити, що людина стала повільніше міркувати, частіше губиться під час виконання знайомих завдань або не може зорганізувати дії, які раніше не викликали труднощів. Наприклад, їй може бути важче оплачувати рахунки, планувати покупки, розбиратися в документах чи користуватися звичними пристроями.

Згодом можуть виникати проблеми з пам’яттю, пошуком потрібних слів та розумінням складної інформації. Деякі люди стають дратівливішими, тривожними або апатичними, втрачають інтерес до занять, які раніше приносили задоволення. Можуть з’являтися труднощі з орієнтацією, ходьбою та утриманням рівноваги, а на пізніших етапах - потреба в допомозі під час одягання, гігієни та інших повсякденних справ.
 

Вираженість симптомів залежить від того, які ділянки мозку пошкоджені та наскільки значним є судинне ураження. У деяких людей стан погіршується поступово, в інших - помітними етапами, наприклад після повторного інсульту. Періоди відносної стабільності не виключають прогресування захворювання в майбутньому.

Обстеження починається з розмови з лікарем. Важливо з’ясувати, коли виникли зміни, як вони розвивалися, чи були в людини інсульти, епізоди різкого погіршення самопочуття, підвищений тиск або діабет. Інформація від близьких також може бути корисною, адже сама людина не завжди помічає зміни у своїй поведінці та здібностях.
 

Лікар оцінює пам’ять, увагу, мовлення, орієнтацію, здатність планувати й розв’язувати прості завдання. За потреби проводять лабораторні дослідження, щоб виключити інші причини когнітивних порушень.

Важливе місце займає нейровізуалізація. Комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія головного мозку допомагають виявити наслідки інсульту, ознаки ураження дрібних судин та інші структурні зміни. Однак жодне обстеження саме по собі не підтверджує діагноз. Так результати оцінюють разом із симптомами, історією хвороби та даними когнітивного тестування.

Залежно від ситуації до обстеження можуть залучати невролога, психіатра або іншого фахівця, який має досвід діагностики когнітивних порушень.
 

На сьогодні не існує лікування, яке могло б гарантовано відновити нервові клітини, уже пошкоджені судинним ураженням. Проте це не означає, що допомога неефективна. Правильно підібране лікування може зменшити ризик нових судинних подій, допомогти контролювати супутні захворювання та в окремих випадках уповільнити подальше погіршення стану.
 

Основний напрям лікування полягає у контролі чинників, які пошкоджують судини. Залежно від стану пацієнта лікар може призначити препарати для контролю артеріального тиску, рівня холестерину та глюкози крові. Після інсульту або за певних судинних захворювань можуть бути потрібні ліки для профілактики тромбів. Їхній вибір залежить від причини ураження та ризику кровотеч, тому самостійно починати приймання аспірину чи інших препаратів, що впливають на згортання крові, не можна.
 

Лікування також може включати фізичну реабілітацію, вправи для підтримання рухливості, заняття з фахівцем із відновлення повсякденних навичок і допомогу в подоланні емоційних труднощів. Якщо деменція поєднується з хворобою Альцгеймера, лікар може розглянути додаткові варіанти медикаментозної терапії. Такі рішення ухвалюють індивідуально.
 

Відзначимо, що для близьких важливо пам’ятати, що труднощі з мисленням не є проявом лінощів або навмисного небажання щось робити. Якщо людина повільно відповідає, повторює запитання чи забуває домовленості, докори та суперечки зазвичай лише посилюють напруження.
 

Краще говорити спокійно, використовувати короткі зрозумілі речення та давати достатньо часу на відповідь. Повсякденні справи варто організувати так, щоб людина могла якомога довше виконувати їх самостійно, але без зайвого ризику. Допомагають стабільний розпорядок дня, добре освітлення, годинник і календар на видному місці, усунення предметів, об які можна спіткнутися.
 

Якщо порушення пам’яті посилюються, слід оцінити безпеку користування газовою плитою, керування автомобілем, приймання ліків і поводження з грошима. Обсяг допомоги має відповідати реальним потребам людини, а не лише самому діагнозу.
 

Не менш важливо подбати про тих, хто здійснює догляд. Постійна відповідальність може призводити до виснаження, тому варто залучати інших членів родини, обговорювати з медичними фахівцями доступні послуги та не відкладати звернення по підтримку.

Повністю усунути ризик неможливо, але турбота про судини допомагає зменшити ймовірність інсульту та інших уражень мозку. Варто регулярно контролювати артеріальний тиск, лікувати діабет, стежити за рівнем холестерину, відмовитися від куріння та підтримувати фізичну активність відповідно до віку й стану здоров’я.
 

Збалансоване харчування, достатній сон і соціальна активність також важливі для загального здоров’я. Якщо лікар уже призначив лікування серцево-судинного захворювання, необхідно дотримуватися рекомендацій і проходити контрольні огляди.
 

Ці заходи не гарантують, що деменція не виникне, але допомагають впливати на частину відомих судинних чинників ризику.