Як часто потрібно перевіряти серце та які обстеження проходити

Серцево-судинні захворювання не завжди супроводжуються вираженими симптомами. Підвищений артеріальний тиск, порушення рівня холестерину або деякі зміни в роботі серця можуть тривалий час залишатися непомітними. Саме тому важливу роль відіграє профілактичний контроль стану серцево-судинної системи.

Водночас проходити десятки кардіологічних обстежень щороку всім без винятку людям не потрібно. Обсяг діагностики залежить від віку, факторів ризику, наявних захворювань та скарг.

Почати профілактичний контроль серця можна з простих вимірювань. Під час планового візиту лікар оцінює артеріальний тиск, частоту пульсу, масу тіла та інші показники, які допомагають визначити серцево-судинний ризик.
 

Особливу увагу приділяють артеріальному тиску. Гіпертонія часто не викликає помітних симптомів, але протягом років може пошкоджувати серце, судини, нирки та інші органи.

Якщо показники тиску підвищені, лікар може рекомендувати домашній контроль або добове моніторування артеріального тиску.

Важливу інформацію дає ліпідограма - аналіз, який дозволяє оцінити рівні холестерину та інших ліпідів крові. Насамперед враховують рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності, або LDL-C, оскільки його підвищення пов'язане з розвитком атеросклерозу.
 

Також залежно від віку та стану здоров'я лікар може рекомендувати перевірити рівень глюкози крові або глікований гемоглобін. Порушення вуглеводного обміну є одним із факторів серцево-судинного ризику.

Не обов'язково здавати всі можливі аналізи щороку. Перелік лабораторних досліджень визначають з урахуванням індивідуальних факторів ризику.

Електрокардіограма (ЕКГ) реєструє електричну активність серця. Вона допомагає виявити деякі порушення серцевого ритму, порушення провідності та інші зміни.

ЕКГ часто призначають при скаргах на перебої в роботі серця, прискорене серцебиття, біль у грудях, задишку, запаморочення або непритомність.

Але робити ЕКГ просто «для перевірки» через однакові проміжки часу потрібно не кожній здоровій людині. Необхідність дослідження визначає лікар залежно від віку, симптомів і факторів ризику.

Ехокардіографія (ЕхоКГ), або УЗД серця, дозволяє оцінити будову та роботу серця. За допомогою дослідження можна оглянути клапани, камери серця, скорочувальну функцію та інші структурні особливості.

ЕхоКГ може знадобитися при підозрі на клапанні вади, серцеву недостатність, кардіоміопатії та інші захворювання.

Для людини без скарг та без відомих серцево-судинних проблем регулярне виконання ЕхоКГ за принципом «раз на рік для профілактики» зазвичай не є необхідністю.

Якщо звичайна ЕКГ не дає достатньо інформації, лікар може призначити холтерівське моніторування. Невеликий пристрій протягом певного часу безперервно записує серцевий ритм, поки людина займається звичайними справами. Таке обстеження особливо корисне, коли перебої або прискорене серцебиття виникають періодично й не встигають проявитися під час короткої стандартної ЕКГ.
 

Добове моніторування артеріального тиску застосовують за іншими показаннями. Наприклад, для уточнення характеру підвищення тиску або оцінки ефективності лікування.

Ультразвукове дуплексне сканування судин може бути корисним, коли є конкретні показання або підозра на судинну патологію.

Однак профілактичне УЗД усіх судин організму без симптомів й факторів ризику не є універсальним обстеженням, яке потрібно проходити щороку. Лікар визначає, яку саме ділянку судинної системи необхідно дослідити, залежно від скарг та результатів попереднього огляду.

Частота профілактичних оглядів залежить від індивідуального ризику. Більш пильного контролю можуть потребувати люди з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, підвищеним холестерином, надмірною масою тіла, курінням або сімейною історією ранніх серцево-судинних захворювань.

Якщо людина вже має ішемічну хворобу серця, порушення ритму, серцеву недостатність або інше кардіологічне захворювання, графік обстежень визначає кардіолог.

Варто розуміти, що відсутність болю в грудях не означає, що всі фактори серцево-судинного ризику відсутні. Наприклад, підвищений артеріальний тиск або холестерин можуть не спричиняти жодних відчутних симптомів.

Тому профілактика полягає не стільки в регулярному проходженні великої кількості інструментальних досліджень, скільки в систематичному контролі основних факторів ризику та своєчасному обстеженні за показаннями.

Є симптоми, за яких не потрібно чекати чергового профілактичного огляду. Раптовий або сильний біль чи тиск у грудях, виражена задишка, непритомність, раптове сильне серцебиття або різке погіршення самопочуття потребують невідкладної медичної оцінки.

Особливо небезпечними є симптоми, які виникають раптово або швидко посилюються.

Отже, регулярний контроль серцево-судинного здоров'я не означає, що кожній людині необхідно щороку проходити всі можливі кардіологічні обстеження. Важливіше стежити за артеріальним тиском, рівнем холестерину, глюкози та іншими факторами ризику.

ЕКГ, ехокардіографія, холтерівське моніторування та інші методи діагностики застосовують залежно від симптомів, віку, факторів ризику та вже наявних захворювань. Такий підхід дозволяє уникати як пропущеної патології, так і непотрібних обстежень.

У медичному маркеті ITMED представлений асортимент діагностичного обладнання для медичних закладів, зокрема приладів для контролю показників серцево-судинної системи. Вибір обладнання залежить від профілю закладу, необхідних досліджень та рекомендацій медичних фахівців.