Брадикардія: коли повільний пульс стає сигналом небезпеки

Брадикардія - це стан, за якого частота серцевих скорочень у дорослої людини знижується менш ніж до 60 ударів за хвилину. У деяких випадках повільний пульс може бути варіантом норми, однак нерідко він свідчить про порушення в роботі серцево-судинної системи або інших органів. Важливо розуміти, коли брадикардія є фізіологічною, а коли потребує обов’язкового медичного втручання.

Серце працює як насос, який забезпечує безперервний кровообіг. При зниженні частоти скорочень зменшується об’єм крові, що надходить до мозку та внутрішніх органів. Якщо компенсаторні механізми не спрацьовують, виникає кисневе голодування тканин, що й обумовлює клінічні прояви брадикардії.
 

У спортсменів або людей із високим рівнем фізичної підготовки повільний пульс часто не супроводжується симптомами, оскільки серце скорочується рідше, але сильніше. У інших випадках навіть незначне зниження частоти серцевих скорочень може призводити до погіршення самопочуття.

Найчастіше брадикардія пов’язана з порушеннями роботи провідної системи серця, зокрема синусового вузла. Вона може розвиватися на тлі ішемічної хвороби серця, міокардитів, кардіосклерозу або вікових дегенеративних змін міокарда.
 

Нерідко повільний пульс виникає через ендокринні порушення, зокрема при гіпотиреозі. Вплив мають й медикаменти (наприклад, деякі антиаритмічні препарати, бета-блокатори, серцеві глікозиди). 
 

Брадикардія також може бути наслідком підвищеного тонусу блукаючого нерва, інтоксикацій, електролітних порушень або важких інфекційних захворювань.

Клінічні прояви залежать від ступеня зниження пульсу та загального стану організму. Людина може відчувати постійну слабкість, швидку втомлюваність, запаморочення, епізоди потемніння в очах. При більш вираженій брадикардії можливі непритомні стани, задишка, зниження концентрації уваги, відчуття перебоїв у роботі серця.
 

Особливо небезпечними є ситуації, коли брадикардія супроводжується раптовою втратою свідомості. Це може свідчити про серйозні порушення ритму та потребує негайної медичної допомоги.

Обстеження починається з вимірювання частоти серцевих скорочень й електрокардіографії. ЕКГ дозволяє оцінити ритм, виявити блокади та інші порушення провідності. У ряді випадків призначається добове холтерівське моніторування, яке допомагає зафіксувати епізоди брадикардії протягом дня та ночі.
 

За потреби лікар може рекомендувати ехокардіографію, лабораторні дослідження, оцінку гормонального фону або консультації суміжних спеціалістів.
 

Отже, для точного визначення частоти серцевих скорочень та ритму серця важливу роль відіграють сучасні діагностичні пристрої. Електрокардіографи (ЕКГ), переносні холтери, монітори пульсу та сучасні цифрові кардіостимулятори дозволяють лікарю швидко отримати достовірні дані про роботу серця і вчасно виявити порушення ритму.
 

Сучасні апарати представлені в медичному маркеті ITMED, де можна придбати переносні ЕКГ-монітори, холтерівські системи та аксесуари для кардіологічного контролю. Використання таких пристроїв дозволяє не лише діагностувати патологію, а й контролювати ефективність лікування, що особливо важливо для пацієнтів із ризиком ускладнень брадикардії.
 

Лікувальна тактика залежить від причини та клінічної значущості стану. Якщо брадикардія не супроводжується симптомами й є фізіологічною, активного лікування може не потребуватися, достатньо регулярного спостереження.
 

У разі патологічної брадикардії основний акцент робиться на лікуванні первинного захворювання, корекції медикаментозної терапії та нормалізації обміну речовин. При виражених порушеннях ритму, що загрожують життю, розглядається питання імплантації кардіостимулятора, який забезпечує адекватну частоту серцевих скорочень.

Контроль артеріального тиску, раціональна фізична активність, відмова від самолікування та регулярні профілактичні огляди відіграють важливу роль у запобіганні ускладненням брадикардії. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями та ендокринними порушеннями.

Звернення до кардіолога є обов’язковим, якщо повільний пульс поєднується з погіршенням самопочуття, непритомністю, задишкою або болем у грудях. Своєчасна діагностика дозволяє уникнути серйозних ускладнень й підібрати оптимальну тактику лікування.