Інфекції, що передаються статевим шляхом: коли чоловікові варто обстежитися

Інфекції, що передаються статевим шляхом, не завжди заявляють про себе одразу. Чоловік може не відчувати болю, не помічати жодних змін й водночас мати інфекцію та передавати її статевому партнеру. Саме тому відсутність симптомів не завжди означає, що перевірятися не потрібно. 

До інфекцій, що можуть передаватися під час статевих контактів, належать хламідійна та гонококова інфекції, сифіліс, ВІЛ, генітальний герпес, вірус папіломи людини та деякі інші інфекції. Ризик залежить не тільки від кількості партнерів, а й від виду сексуального контакту, використання презерватива, наявності інфекції у партнера та інших обставин.

Найочевидніша причина для обстеження це поява симптомів, яких раніше не було. Наприклад, чоловік може помітити виділення з уретри, печіння або біль під час сечовипускання, свербіж чи подразнення в ділянці статевих органів.
 

Насторожити також мають висипання, пухирці, виразки або інші незвичні зміни на статевому члені, мошонці чи в ділянці ануса. Біль або набряк яєчка також потребують медичної оцінки, оскільки причини такого стану можуть бути різними.
 

У деяких випадках симптоми можуть бути настільки незначними, що чоловік не надає їм значення. Проте навіть легкий дискомфорт після статевого контакту є приводом обговорити ситуацію з лікарем, особливо якщо існував ризик інфікування.

Обстеження варто обговорити з лікарем після незахищеного вагінального, анального або орального сексу, особливо якщо статус партнера щодо ІПСШ невідомий. Оральний секс також може бути шляхом передачі інфекцій, тому залежно від ситуації для діагностики можуть знадобитися не лише аналізи сечі чи крові, а й мазки з горла або прямої кишки. Важливо не намагатися самостійно визначити, які саме аналізи потрібні. Набір досліджень залежить від сексуальних практик, можливого контакту та часу, який минув після нього.

Якщо статевому партнеру діагностували ІПСШ, чоловікові потрібно звернутися до лікаря, навіть якщо він почувається цілком здоровим.

Деякі інфекції можуть перебігати безсимптомно, тому орієнтуватися лише на самопочуття в такій ситуації не варто. Якщо інфекцію підтверджено, важливо виконувати рекомендації лікаря щодо обстеження та лікування обох партнерів. 

Універсального набору аналізів «на всі ІПСШ» і однакового графіка для кожного чоловіка не існує. Частота обстежень залежить від віку, сексуальної поведінки, кількості партнерів, виду сексуальних контактів, попередніх інфекцій та інших факторів ризику. 

Безпосередньо метод дослідження залежить від того, яку інфекцію підозрюють і де міг відбутися контакт.
 

Для деяких бактеріальних ІПСШ можуть використовувати аналіз сечі або мазок. ВІЛ, сифіліс і вірусні гепатити зазвичай потребують аналізів крові. Якщо був оральний або анальний секс, лікар може рекомендувати дослідження відповідної ділянки, навіть якщо аналіз сечі не показує інфекції. Саме тому купувати випадковий «пакет на всі інфекції» без консультації не завжди має сенс. Правильний набір досліджень визначають за реальною ситуацією.
 

Акцентуємо, що для виявлення ІПСШ медичним закладам потрібне обладнання для лабораторної діагностики та забору біологічного матеріалу. У медичному маркеті ITMED представлено медичне обладнання для лабораторій, діагностичних кабінетів та інших напрямів роботи медичних закладів.
 

Має значення і час проведення тесту. Якщо аналіз зробити занадто рано після потенційного зараження, деякі інфекції ще можуть не визначатися.
 

Тому після недавнього ризикованого контакту лікар може рекомендувати повторне тестування через певний проміжок часу. Точні терміни залежать від конкретної інфекції, виду тесту та обставин контакту.
 

Якщо чоловік має симптоми, чекати певного терміну самостійно не потрібно - краще звернутися до лікаря та повідомити, коли і який контакт міг становити ризик.

Не потрібно самостійно приймати антибіотики після незахищеного сексу «для профілактики». Так можна замаскувати симптоми, ускладнити діагностику та сприяти формуванню стійкості бактерій до препаратів.
 

Не варто також орієнтуватися на зовнішній вигляд статевих органів або відсутність симптомів у партнера. Людина може мати ІПСШ і не знати про це. 
 

До отримання результатів та рекомендацій лікаря після потенційно небезпечного контакту доцільно використовувати презерватив, а якщо інфекцію вже підтверджено - дотримуватися рекомендацій щодо статевих контактів та лікування.

Презерватив значно знижує ризик передачі багатьох ІПСШ за умови правильного та постійного використання, але не забезпечує абсолютного захисту від усіх інфекцій. Деякі збудники можуть передаватися через контакт шкіри або слизових ділянок, які презерватив не закриває. 
 

Тому безпечніша сексуальна поведінка включає не лише використання презерватива, а й тестування, вакцинацію проти інфекцій, для яких існують вакцини, та відверту розмову із сексуальним партнером про здоров’я. 
 

Отже, у більшості випадків ІПСШ - це не завжди захворювання з очевидними симптомами. Чоловік може почуватися здоровим і водночас мати інфекцію. Тому після ризикованого контакту, при появі незвичних симптомів або якщо інфекцію виявили у партнера, краще не гадати, чи потрібні аналізи, а звернутися до лікаря та підібрати обстеження відповідно до конкретної ситуації.