Медицинский портал 
Статьи Урология Пієлонефрит: основні симптоми інфекції нирок
Статьи Урология Пієлонефрит: основні симптоми інфекції нирок
Пієлонефрит: основні симптоми інфекції нирок
Пієлонефрит – це патологічний стан, що характеризується розвитком інфекційного процесу в нирках.У випадку раптового та тяжкого перебігу інфекції діагностується гостра форма пієлонефриту. Відмітимо, що вона може становити загрозу для життя.
Хронічний пієлонефрит характеризується повторними епізодами.
Характерні ознаки
- Лихоманка.
- Больові відчуття в животі, спині та паховій області.
- Біль та печіння під час сечовипускання.
- Сеча стає каламутною з домішками гною та крові. Також можлива поява характерного рибного запаху.
- Часті позиви до сечовипускання.
- Нудота та блювання.
- Швидка стомлюваність.
Відмітимо, що клінічна картина розпочинається приблизно через два-три дні після зараження. І її перебіг може різнитися серед хворих, насамперед людей похилого віку.
При хронічному пієлонефриті пацієнти можуть відчувати легку вираженість симптомів або взагалі вони можуть бути відсутніми.
Основні причини
В основі розвитку пієлонефриту покладено вплив інфекційного процесу, що локалізується в сечовивідних шляхах. Так збудники які розташовуються в уретрі розмножуються з наступним поширенням у сечовий міхур. Далі інфекція розповсюджується на нирки.
Заразитися інфекцією може кожен, однак за статистичними даними жінки частіше хворіють на пієлонефрит, ніж чоловіки.
Це пов’язано з тим, що уретра жінки коротша, ніж у чоловіка, і вона розташована ближче до піхви та заднього проходу. Це означає, що патогенним збудникам легше потрапити в уретру жінки, а там і до сечового міхура та нирок.
Також вагітні жінки частіше хворіють на інфекції сечового міхура, що пов’язано з гормональними змінами та тиском дитини на сечовий міхур, внаслідок чого сповільнюється відтік сечі.
До факторів ризику з розвитку пієлонефриту можна ще віднести анатомічні особливості сечовивідних шляхів, хронічні захворювання нирок, пригнічену імунну систему, збільшену простату, тривале використання катетера, приймання певних лікарських препаратів.
Хронічна форма захворювання частіше зустрічається у людей з непрохідністю сечовипускання.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу, лабораторного дослідження сечі та крові (в тому числі й посіву), КТ, УЗД та інших візуалізаційних методів.
Першою лінією лікування є проведення антибактеріальної терапії (протягом усього періоду призначення). Стан пацієнта покращуватиметься протягом двох-трьох днів після початку приймання антибіотиків. За показаннями можлива госпіталізація пацієнта.
Оперативне втручання показане при тяжкому інфекційному процесі, структурних змінах у нирках.
У разі відсутності вчасного лікування гостра форма пієлонефриту переходить у хронічну. Надалі ж тривале ураження інфекцією нирок призведе до їх остаточного пошкодження з можливим формуванням абсцесу та рідко – сепсису, при потраплянні її у кров.
Профілактика інфекцій нижніх сечових шляхів є першим кроком у запобіганні пієлонефриту. Інші методи запобігання захворюванню включатимуть дотримання особистої гігієни, уникання затримки сечі, достатню гідратацію (пити багато рідини) та ін..
Новые статьи:
-
Аллергология
-
Андрология
-
Акушерство, гинекология
-
Гастроэнтерология
-
Дерматовенерология
-
Диетология и питание
-
Здоровый образ жизни
-
Иммунология
-
Инфекционные заб.
-
Кардиология
-
Косметология
-
Медицинское право
-
Наркология
-
Неврология
-
Онкология
-
Отоларингология (ЛОР)
-
Офтальмология
-
Психотерапия
-
Пульмонология
-
Ревматология
-
Педиатрия
-
Стоматология
-
Терапия
-
Травматология
-
Узи-диагностика
-
Урология
-
Фитотерапия
-
Хирургия
-
Эндокринология
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "Гіперпролактинемія: ознаки високого рівня гормону пролактину")
.jpg&w=80&h=60&zc=1 "НСЗУ: рання діагностика новоутворень за ПМГ-2024")
