Алкоголізм як психічне захворювання: особливості терапії

Алкоголізм – це психічне захворювання, яке призводить до руйнування особистості. Його лікуванням займаються лікарі-наркологи, а також психіатри, психотерапевти. Їхнім завданням є вивести людину із того жахливого стану, до якого призвело зловживання алкоголем, повернути її до нормального, повноцінного життя, в якому немає місця залежності.

Медична допомога при боротьбі з алкоголізмом

Алкоголізм – це страшне зло не лише для людини, а й для людей, які її оточують: дружини чи чоловіка, дітей, батьків, друзів та родичів. На їхніх очах людина перетворюється із нормальної, повноцінної особистості на алкоголіка, який втрачає своє «я», позбавляється характерних для себе рис та характеру поведінки, деградує. Найчастіше самостійно людина не може подолати свою залежність, для цього їй потрібна медична допомога.

Найпростіший вихід з проблеми - це купити препарати від алкоголізму і нервозності - комплекс Алкофарм і Седанов.

Лікування алкогольної залежності включає декілька етапів. Перші етапи лікування мають на меті виведення хворого із запою та позбавлення його організму токсинів.

Отже, лікарі проводять наступні дії:

• Виводять із організму алкоголіка отруйні продукти метаболізму спиртного.
• Відновлюють природний обмін речовин в організмі.
• Стабілізують роботу систем внутрішніх органів для забезпечення природних процесів життєдіяльності.

Усі ці дії мають терапевтичний, але не психологічний характер. Не можна не враховувати дуже високу ймовірність виникнення у хворого абстинентного синдрому, а простіше – ломки. Тоді в нього виникає непереборне бажання знову випити, йому стає дуже погано суто фізично, і ймовірність зриву саме в цей період підвищується в рази.

Саме у період виникнення абстинентногосиндрому до загальної повинна підключитися й психічна терапія.

Робота психолога у боротьбі з алкогольною залежністю

Реабілітація алкоголіків повинна включати багато аспектів, одні з головних серед них – соціальні та психологічні. Необхідна грамотна та послідовна робота із розвитку та закріплення психічної, соціальної та психологічної стійкості хворого перед вживанням алкоголю. Для цього потрібна регулярна та своєчасна спільна робота пацієнта з лікарем-психіатром.

Ідеально працювати із хворим у період, коли ліки подіяли і зняли біль та погане фізичне самопочуття. Тоді є шанс достукатися до нього, до його розуму та почуттів. Психолог повинен розібратися у причинах залежності, факторах, які її спровокували, допомогти пацієнту знайти вихід зі складного становища.

Ідеально лікувати алкогольну залежність у спеціальних реабілітаційних центрах з таких причин:

• у хворого там немає доступу до алкоголю;
• пацієнту забезпечується постійна та систематична медична допомога лікарів різних спеціалізацій, зокрема й психотерапевтів.

Особливість алкоголізму як психічної хвороби полягає у таких факторах, як заперечення хворим існування проблеми, надмірна віра у свої сили і здатність покинути пити у любий момент, віра у те, що він п’є із власної волі, свідомо, а не підсвідомо йдучи на це, що він контролює ситуацію. Завдання лікаря – поетапно розвіяти ці хибні переконання, довести людині, що вона дійсно є алкоголіком, не може контролювати свої вчинки, її життя залежне від руйнівної звички, яка знищує його особистість та нормальне життя оточуючих людей. Терапія вважається успішною, коли хворий починає приймати ситуацію такою, як вона є, та усвідомлювати шкідливість звички, розцінює її як хворобу.

Звичайно, успішність роботи психолога дуже сильно залежить від стадії розвитку алкоголізму в людини. Якщо її особистість вже повністю знищено, почалися незворотні руйнівні процеси в мозку, допомогти їй майже неможливо. Тому чим раніше пацієнт звернеться за допомогою до лікаря, тим більшою є ймовірність подолання ним залежності та повернення до нормального життя.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове