В Україні створять мережу травмацентрів: як зміниться допомога пацієнтам із тяжкими травмами

Міністерство охорони здоров’я України працює над створенням єдиної системи допомоги пацієнтам із тяжкими травмами. Вона передбачатиме мережу спеціалізованих травмацентрів трьох рівнів, чіткі маршрути госпіталізації, стандартизовану підготовку медичних команд і незалежну оцінку якості роботи лікарень. За основу планують взяти німецьку модель TraumaNetzwerk DGU, а стратегічною метою є сертифікація українських закладів відповідно до її стандартів.

Концепцію трансформації представив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час панельної дискусії «Система допомоги при травмі в Україні: досвід, виклики та наступні кроки». Захід організував Superhumans Center у Львові за участю українських і міжнародних експертів.
 

Чому Україні потрібна єдина система допомоги при травмах?

Повномасштабна російська агресія значно збільшила навантаження на медичну систему через зростання кількості пацієнтів із мінно-вибуховими, вогнепальними та іншими тяжкими пораненнями. Водночас лікарні продовжують лікувати людей, які отримали травми в дорожньо-транспортних пригодах, побуті та за інших обставин.
 

За даними електронної системи охорони здоров’я, протягом 2025 року в українських стаціонарах лікували близько 960 тисяч пацієнтів із травмами різного ступеня тяжкості.

Як зазначив Віктор Ляшко, в Україні вже є фахівці та лікарні з досвідом лікування складних, зокрема бойових, травм. Наступним кроком має стати об’єднання цих можливостей у цілісну систему. Вона повинна забезпечити зрозумілий маршрут пацієнта: бригади екстреної медичної допомоги мають знати, до якого закладу транспортувати людину, а лікарні — бути готовими прийняти її з необхідною командою спеціалістів.

Вибір медичного закладу визначатиметься насамперед тяжкістю травми та клінічними потребами пацієнта, а не адміністративними межами чи просто територіальною близькістю лікарні. Такий підхід має скоротити час до необхідного втручання та зменшити кількість смертей і ускладнень, яким можна запобігти.

Ефективність організованої мережі травмацентрів підтверджують міжнародні дослідження. Зокрема, у США ризик смерті протягом року після тяжкої травми у спеціалізованих травмацентрах був приблизно на 25% нижчим, ніж у лікарнях без такого статусу. В Англії після створення національних мереж допомоги пацієнтам із тяжкими травмами скориговані шанси виживання зросли приблизно на 19%.

Три рівні травмацентрів: розподіл допомоги

За основу української моделі обрали німецьку систему TraumaNetzwerk DGU, розроблену Німецьким товариством травматологічної хірургії. Вона передбачає організацію лікарень у єдину мережу з розподілом за рівнем складності медичної допомоги.

В Україні планують створити три категорії травмацентрів.

Локальні травмацентри (III рівень) надаватимуть базову допомогу, стабілізуватимуть пацієнтів і лікуватимуть травми середньої тяжкості. Регіональні центри (II рівень) забезпечуватимуть цілодобову допомогу людям із тяжкими травмами, зокрема проведення необхідних хірургічних втручань.

Надрегіональні травмацентри (I рівень) працюватимуть із найскладнішими випадками. Крім високоспеціалізованого лікування, вони координуватимуть роботу мережі, братимуть участь у підготовці медичних фахівців і науковій діяльності.

До загальної системи також планують інтегрувати спеціалізовані заклади, зокрема опікові центри та центри допомоги пацієнтам із травмами спинного мозку. Це дасть змогу враховувати потреби людей із різними видами тяжких ушкоджень.

Підготовка медичних команд і контроль якості

Окремий напрям трансформації - стандартизація навчання медичних працівників, які надають допомогу при травмах. Для бригад екстреної медичної допомоги передбачено підготовку за міжнародною програмою PHTLS, а для госпітальних команд - за програмами ATLS та ETC. Також планують організовувати стажування українських фахівців у закордонних травмацентрах.

Важливою складовою системи стане незалежне оцінювання готовності лікарень. МОЗ працює над розробкою національних критеріїв для травмацентрів, проведенням аудитів, розвитком реєстру травм і оцінюванням результатів лікування.

Це дозволить визначати, чи має конкретний заклад достатньо підготовлених фахівців, обладнання та організаційних можливостей для роботи на заявленому рівні. Водночас аналіз результатів лікування допоможе оцінювати якість допомоги та визначати напрями подальшого вдосконалення.

Співпраця з Німеччиною та плани на 2027 рік

Розбудову системи травмацентрів Україна здійснює у співпраці з Німеччиною. Партнерство передбачає використання німецького досвіду організації допомоги при тяжких травмах і впровадження відповідних стандартів у роботу українських медичних закладів. Після перших домовленостей на рівні урядів двох країн предметні переговори продовжилися між міністерствами охорони здоров’я України та Німеччини.

За словами Віктора Ляшка, стратегічна мета співпраці - створити мережу українських травмацентрів, які пройдуть незалежне оцінювання та отримають сертифікацію за стандартами й процедурами німецької моделі DGU. Така сертифікація має підтвердити, що лікарні справді спроможні цілодобово надавати допомогу відповідного рівня, мають підготовлені команди та ефективно взаємодіють з іншими закладами мережі.

Під час робочих зустрічей із міжнародними експертами також обговорили лікування тяжких і бойових травм, реконструктивну хірургію, реабілітацію, організацію медичної допомоги та можливості подальшої експертної підтримки України.

Згідно з попередньою дорожньою картою, перший етап трансформації припадає на 2027 рік. Він передбачає формування нормативної бази, визначення критеріїв для травмацентрів, підготовку медичних команд і проведення пілотних аудитів. Їхні результати мають стати основою для подальшого розбудови мережі та запровадження єдиних стандартів допомоги пацієнтам із тяжкими травмами по всій країні.

Джерело: https://itmed.org/