Допоміжні засоби реабілітації: як експертна команда визначає потребу пацієнта

Під час оцінювання повсякденного функціонування експертна команда розробляє рекомендації, які становлять медичну складову індивідуальної програми реабілітації (ІПР). Вони включають, зокрема, поради щодо допоміжних засобів реабілітації (ДЗР) та медичних виробів (МВ). ІПР — це документ, що фіксує потреби людини у медичній, психологічній, фізичній та соціальній реабілітації. Призначення в ній мають бути чітко сформульовані, відповідати функціональному стану особи та її реальним потребам у подоланні обмежень життєдіяльності.

Правовою основою для таких рекомендацій є Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338.
 

Експертна команда, що здійснює оцінку, зобов’язана враховувати рекомендації, закріплені в індивідуальному реабілітаційному плані (ІРП), якщо він вже створений мультидисциплінарною командою медичного закладу. Це стосується й призначень ДЗР та МВ — вони мають бути відображені в рекомендаціях ІПР на основі оцінювання.
 

Якщо ІРП відсутній, команда може брати до уваги рекомендації лікаря або інших спеціалістів щодо потреб у ДЗР і МВ. Водночас такі призначення повинні відповідати функціональному стану людини, підтвердженому під час оцінювання, та реальним потребам у компенсації обмежень.

Цей підхід забезпечує гнучкість у формуванні ІПР та гарантує, що рішення ґрунтуються на актуальних потребах людини.

В ІПР мають бути зазначені всі допоміжні засоби реабілітації та медичні вироби, необхідні людині з інвалідністю на момент оцінювання. Це включає як потреби, пов’язані з основним захворюванням чи травмою, так і з супутніми станами. Закон не обмежує джерело чи характер потреб — головне, щоб вони базувалися на результатах оцінювання.

Такий підхід дає змогу створювати максимально повну, індивідуалізовану програму підтримки, враховуючи всі фактори, які впливають на здатність людини до самостійного життя, пересування та самообслуговування.

Рекомендації щодо ДЗР та МВ у межах ІПР діють протягом усього періоду, на який встановлено інвалідність, за винятком випадків, коли для окремих виробів визначено інший строк.

Тривалість користування засобами залежить від потреби, встановленої під час оцінювання, що дозволяє уникати як надлишкового, так і недостатнього забезпечення.

При формуванні ІПР важливо уникати дублювання однакових типів допоміжних засобів із різними характеристиками (наприклад, одночасне призначення ліжка з механічним і електричним приводом), щоб не ускладнювати процес забезпечення, який здійснює Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.

Для уникнення затримок експертна команда повинна чітко вказувати конкретну позицію з однозначними характеристиками, що відповідає функціональному стану людини.

Для лікарів, експертів та інших фахівців доступний навчальний вебінар на YouTube, де детально розглядаються питання призначення допоміжних засобів у межах оцінювання повсякденного функціонування. Матеріал містить приклади, типові помилки та відповіді на поширені питання, тож рекомендується до перегляду всім учасникам процесу формування ІПР.