Створення в Україні координаційних рад з питань громадського здоровʼя: деталі

Координаційні ради працюватимуть на громадських засадах як консультативно-дорадчі органи. Вони здійснюватимуть координацію виконання програм та проведення заходів у сфері громадського здоров'я на загальнодержавному та регіональному рівні, визначатимуть стратегічні напрямки розвитку регіональних систем громадського здоровʼя.

Насамперед йдеться про програми з протидії поширенню туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу, вірусних гепатитів, COVID-19, ГРВІ, інших інфекційних хвороб та комплексних заходів з імунопрофілактики, а також програми профілактики неінфекційних захворювань. 
 

«Ефективна система громадського здоров'я – це основа профілактичної медицини. Крок за кроком ми переорієнтовуємо та відходимо від санітарного нагляду до комплексної багатопрофільної системи громадського здоров’я, яка дозволяє діяти на крок вперед, зокрема у питаннях боротьби з інфекційними хворобами. Більшість країн Європи обрали саме такий шлях, зосереджуючи увагу на зміцненні здоров’я громад, профілактиці захворювань і міжсекторальній взаємодії. Така переорієнтація дозволила країнам ЄС збільшити середню тривалість життя та поліпшити добробут громадян.  Це ті підходи та фахова турбота з боку медичної системи, якої потребують і заслуговують українці», – зазначив міністр охорони здоров’я України, Віктор Ляшко під час засідання Уряду.
 

Регіональні координаційні ради з питань громадського здоровʼя будуть створені за рішеннями ОДА. До складу входитимуть профільні заступники голів ОДА, керівники департаментів охорони здоровʼя, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, керівники ЦКПХ. 
 

МОЗ нагадує, що 1 жовтня 2023 набув чинності Закон України від 06.09.2022 р. № 2573 «Про систему громадського здоров’я», який набув чинності 1 жовтня 2022 року. Закон дозволяє створити комплексну систему громадського здоров’я та інтегрувати її в європейську мережу відповідно до світових стандартів.
 

Система громадського здоров'я має сприяти зміцненню здоров'я, запобіганню хворобам, покращенню якості та збільшенню тривалості життя українців, зокрема завдяки пріоритетній функції — профілактиці інфекційних і неінфекційних захворювань та доступу до послуг з імунопрофілактики. Такий підхід обрали європейські країни, де середня тривалість життя чоловіків становить 72 роки, жінок — 80. Натомість показники України за останні 20 років лишаються в середньому на 5 років нижчі від європейських.