Винайдено ліки, які захищають нирки під час лікування раку

Вчені виявили білок, який захищає клітини нирок від ушкоджень, що є частим явищем під час проходження хімієтерапії. 

З іншого боку, він же може стати новою мішенню в лікуванні раку, оскільки при різних типах пухлин його концентрація підвищується. Перші результати довели, що такий новий комбінований підхід – працює.

Австралійські вчені з Інституту Уолтера та Елізи Холл прагнули захистити клітини нирок від подібних ушкоджень і визначили, що потрібними властивостями володіє білок BCL-XL.
 

Білок BCL-XL є у різних типах клітин людини, і також відомо, що при розвитку раку його концентрація підвищується. Понад десять років тому вчені визначили BCL-XL, як життєво важливий чинник існування еритроцитів і тромбоцитів, однак властивості білка в інших типах клітин не вивчались.
 

Дослідження проводилось у вигляді експериментів, коли вчені видалили BCL-XL з усіх клітин мишей, за винятком клітин крові та спостерігали, що станеться на тлі особливо стресових процедур для живого організму – променевої та хіміотерапії.

Нирки виявилися чутливими до цих токсичних методів лікування і без білка не могли виконувати життєво важливі для організму функції.
 

Вчені зазначили, що це відкриття демонструє роль BCL-XL в захисті нирок та дає можливість запобігти побічні дії хіміотерапії у лікуванні онкохворих.
 

Не є виключенням, що ракові клітини також використовують різні білки, зокрема BCL-XL, для того, щоб поширюватись в організмі. Висока концентрація цього білка при різних типах онкологічних захворювань вже давно цікавила вчених в якості нової терапевтичної мішені для лікування раку. Тому, з огляду на отримані результати, було важливо знайти оптимальне рішення.
 

Так перші експерименти показали, що блокування BCL-XL навіть на короткий період спровокувало втрату тромбоцитів – серйозний побічний ефект терапії. Однак подальші досліди знайшли з'єднання, яке в низьких дозах дозволяє пригнічувати BCL-XL навіть при хіміотерапії. При цьому білок не погіршував функції нирок і не викликав інших побічних ефектів.

Тестування комбінованого підходу на моделях мишей показало хорошу переносність лікування, відкриваючи можливості для подальших досліджень.