В Україні вдосконалять процедуру ідентифікації репатрійованих тіл

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький провів міжвідомчу нараду за участю представників Міністерства охорони здоров’я, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства оборони. Основною темою зустрічі стало вдосконалення процедури ідентифікації тіл репатрійованих військовослужбовців і цивільних.

Ідентифікація загиблих передбачає низку послідовних етапів, до яких залучені різні державні органи та служби. Під час наради учасники розглянули весь процес - від моменту надходження тіла та призначення необхідних досліджень до встановлення особи, оформлення відповідних документів і передачі інформації родині.
 

Окремо проаналізували тривалість кожного етапу та визначили процеси, які можна оптимізувати. Зокрема, йшлося про процедури до початку судово-медичної експертизи та після її завершення, обмін інформацією між залученими структурами, нормативне регулювання та комунікацію з родинами загиблих.

Необхідні для встановлення особи судово-медичні дослідження нині проводять 21 регіональне бюро судово-медичної експертизи. Систему таких установ МОЗ послідовно розвиває з 2023 року в межах реформування судово-медичної експертизи.

Наразі система працює в умовах значного навантаження та нестачі кадрів. За потреби приблизно у 1,5 тисячі експертів фактично працює близько тисячі. Водночас, за даними МОЗ, період від отримання постанови слідчого до передачі йому висновку судово-медичної експертизи не перевищує одного місяця.

Паралельно розширюються можливості для проведення ідентифікаційних досліджень. Порівняно з 2023 роком кількість молекулярно-генетичних досліджень зросла вдвічі. Сьогодні в системі судово-медичної експертизи функціонують сім ДНК-лабораторій.

Активніше застосовуються й інші сучасні методи ідентифікації. Зокрема, технології відновлення папілярних візерунків і проведення посмертної дактилоскопії дають змогу отримувати відбитки пальців навіть у складних випадках та порівнювати їх із відомостями державних реєстрів.

Водночас загальна тривалість ідентифікації залежить не тільки від швидкості проведення судово-медичної експертизи. Важливу роль відіграє взаємодія всіх структур, залучених до процесу до та після досліджень.

Саме тому учасники наради обговорили можливі зміни до процедур і нормативної бази. Йдеться про усунення затримок, оперативніший обмін інформацією та забезпечення чіткої послідовності дій на кожному етапі.

За підсумками зустрічі МОЗ, МВС та Міноборони мають спільно напрацювати відповідні зміни та посилити координацію між залученими структурами. Мета цих заходів - скоротити тривалість процесу там, де це можливо без зниження точності досліджень, щоб родини загиблих могли якомога швидше отримати результати ідентифікації та організувати гідне поховання своїх рідних.

Джерело: https://itmed.org/