Оцінювання повсякденного функціонування: без яких документів не обійтися

Для проходження оцінювання повсякденного функціонування недостатньо лише встановленого діагнозу. Експертна команда аналізує, як стан здоров'я впливає на здатність людини пересуватися, працювати, навчатися, самообслуговуватися та виконувати повсякденні справи. Саме тому під час формування направлення важливо надати документи, які максимально повно відображають перебіг захворювання, результати лікування та актуальний стан пацієнта.

Хто оформлює направлення?

Направлення створює лікар, який лікує основне захворювання, травму або стан, що є підставою для оцінювання. Це може бути сімейний лікар, профільний спеціаліст чи лікар стаціонару. У визначених законодавством випадках направлення також може оформити голова військово-лікарської або лікарсько-експертної комісії.

Якщо після консультації чи лікування пацієнту рекомендували пройти оцінювання, направлення має оформити саме той лікар, який надав таку рекомендацію.
 

У яких випадках проводиться оцінювання?

Направлення оформлюють у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України. Зокрема, якщо захворювання має стійкий або необоротний характер, настав час повторного оцінювання, тривала тимчасова непрацездатність, необхідно встановити чи змінити причину інвалідності, визначити ступінь втрати професійної працездатності, потребу в допоміжних засобах реабілітації або постійному сторонньому догляді.
 

Які документи потрібно підготувати?

Для оформлення направлення знадобляться документи, що посвідчують особу, а також медична документація, яка підтверджує стан здоров'я.
 

До основних документів належать:

• паспорт громадянина України або ID-картка;

• реєстраційний номер облікової картки платника податків (за потреби);

• консультаційні висновки лікарів;

• виписки зі стаціонару чи амбулаторної карти;

• результати лабораторних та інструментальних досліджень (МРТ, КТ, УЗД, рентген та інші);

• медичні висновки про тимчасову непрацездатність;

• індивідуальна програма або план реабілітації;

• попередні документи МСЕК (за наявності).
 

За необхідності можуть також додаватися військово-облікові документи, рішення військово-лікарських комісій, документи для підтвердження причини інвалідності чи причинно-наслідкового зв'язку захворювання, а також заяви щодо участі уповноваженого представника або проведення аудіо- чи відеофіксації.
 

Які документи не є обов'язковими?

МОЗ наголошує, що для направлення не потрібно збирати документи, які не стосуються поточного стану здоров'я або мети оцінювання.

Зокрема, не вимагаються висновки обласних спеціалістів, витяги лікарсько-консультативних комісій, трудова книжка, рапорти з військової частини, письмова згода на обробку персональних даних чи застарілі медичні документи, які не мають значення для оцінювання.
 

Якщо після оформлення направлення з'явилися нові документи?

Якщо пацієнт пройшов додаткові обстеження або отримав нові консультаційні висновки вже після створення направлення, їх можна долучити до справи до ухвалення рішення експертною командою. Для цього потрібно звернутися до адміністратора медичного закладу, де проводитиметься оцінювання, або надати документи під час очного розгляду.
 

МОЗ також звертає увагу, що не варто самостійно повторно проходити всі обстеження лише через оформлення направлення. Необхідність оновлення аналізів чи досліджень визначає лікар залежно від діагнозу, перебігу захворювання та актуального стану здоров'я пацієнта.
 

Джерело: https://itmed.org/