Де можна отримати психологічну допомогу дітям?

Найперша і найважливіша підтримка для дитини — її батьки. Але більшість із нас не є фахівцями з питань ментального здоровʼя. Допомогти можуть спеціальні ресурси, що містять професійні поради на цю тему. Наприклад, на сайті howareu.com можна знайти інформацію про те, як допомогти своїй дитині у питаннях її психоемоційного стану. Перевірені поради щодо ментального здоровʼя є також на сторінках Ти як? та UNICEF Ukraine.

Якщо батьківської підтримки й технік самодопомоги виявляється замало, варто звернутися по допомогу професіоналів. Надання безоплатної психологічної та психіатричної допомоги дітям у межах Програми медгарантій (ПМГ) передбачено, головним чином, такими пакетами:

• Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги.

• Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах.

• Психіатрична допомога, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами.

Також психологічні та психіатричні послуги є складовою й інших пакетів ПМГ. 

Тож, щоб отримати послуги з охорони психічного здоровʼя дитини, найперше можна звернутися до педіатра. Якщо лікар дитини пройшов відповідну підготовку, він зможе за вашою згодою провести скринінг наявності психічних розладів та оцінку психічного стану, дати поради щодо збереження ментального здоровʼя та за потреби скерує до вузького спеціаліста. Якщо ж ваш педіатр немає відповідної підготовки — можна просити його скерувати до фахівця, який може надати необхідні вашій дитині послуги. 

Також — у разі потреби — можна самостійно звернутися до дитячого психіатра. Для цього не потрібно направлення від педіатра чи сімейного лікаря. Натомість для звернення мають бути причини. 

Крім того, проконсультуватися щодо питань ментального здоровʼя дитини можна із сімейним лікарем чи терапевтом. Сьогодні 5870 сімейних лікарів та 1157 терапевтів пройшли навчання за програмою mhGAP щодо основ ментального здоровʼя та надають безоплатні послуги за пакетом «Супровід і лікування дорослих та дітей з психічними розладами на первинному рівні медичної допомоги».

Знайти потрібного лікаря, який надає послуги у найближчому до вас медзакладі можна на зручній інтерактивній мапі надавачів меддопомоги за напрямом «Психологічна і психіатрична допомога». 

Якщо скористатися картою немає можливості, зателефонуйте до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 або до контакт-центру МОЗ за номером 0-800-60-20-19 та запитайте про лікаря для вашої дитини. 

Якщо з певних причин фізичне звернення до фахівця з психічного здоровʼя неможливе, можна звернутися принаймні до надійних каналів психологічної підтримки дітей та підлітків. Деякі з них:

Лінія Національної психологічної асоціації — 0 800 100 102 (10:00-20:00 щодня, дзвінки безоплатні).

ПОРУЧ — спільний проєкт Міністерства освіти й науки України, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ “Волонтер”». У рамках проєкту є онлайнові терапевтичні групи підтримки для підлітків — poruch.me/teenagers 

Консультації від руху «Teenergizer» — це рух, який об’єднав підлітків із регіону Східної Європи та Центральної Азії. На сайті можна записатись на безоплатну консультацію від психологів та консультантів проєкту teenergizer.org/consultations 

Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді від Ла Страда — тут діти, підлітки та студентська молодь мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку в будь-яких складних життєвих ситуаціях – 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного).

Не дрібниці — безпечний підлітковий простір, який надає безоплатні консультації онлайн в боті (але консультують психологи, не автоматизовані механізми)

www.notrivia.com.ua

Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей» — телефонна лінія психологічної підтримки для дітей та батьків. Також можна записатись на очні консультації, якщо місто є в переліку — voices.org.ua/i-need-help/mental-help-for-kids 

Лінія запобігання самогубствам «Lifeline Ukraine» — 7333  (цілодобово).

Важливо розуміти, що маленькі діти легше адаптуються до умов війни та водночас вони більш залежні від дорослих, які перебувають поряд. Тож дорослі також мають піклуватися про свій стан, щоб мати змогу подбати про своїх дітей.