Поиск и подбор медперсонала
Сервіс запису паціентів

Ингаляторы и небулайзеры

Алергія на воду: рідкісний діагноз


«Алергія на воду» – рідкісна аномалія, яка зустрічається 1 раз на 230 млн шкірних захворювань. Зазвичай навіть двох-трьох крапель подразника достатньо, щоб у людини почали виникати хворобливі відчуття.

Будь-яка алергія – це посилена  реакція організму на зовнішні подразники. Алергія виникає, коли імунна система людини сприймає окремі  речовини, начебто звичайні для більшості людей, як чужорідні агенти і виробляє до них антитіла, які медики називають імуноглобуліном  Е. Виявлятися алергія може по-різному: це може бути свербіж, висипка, кашель, чхання, нежить, набряк, приступи бронхіальної астми тощо.


Причина алергії – вода?

Якщо говорити про воду, то більш ймовірно, що алергія виникає власне не на воду, а на домішки, які в ній часто присутні, наприклад, хлор чи мінеральні солі. 

Оскільки тіло людини на 80% складається з води, яка є в кожній клітині нашого організму, беручи участь в усіх його хімічних реакціях, та міститься у плазмі крові, можна зробити логічний висновок, що алергія на воду неможлива, інакше вона б мала летальні наслідки. Людина, імунна система якої раптом почала б виробляти антитіла до молекул води, жити б не змогла. Тому різноманітні шкірні реакції на воду та речовини, що містять її у своєму складі, не можна назвати «алергією» в науковому сенсі. Проте вчені дали такому захворюванню спеціальну назву – aquagenic urticaria (аквагенна кропив’янка).


Цікаво…

Найвідоміший у всьому світі випадок «алергії на воду», зареєстровано у австралійки Ешлі Моріс. При контакті з водою тіло дівчини вкривається червоними плямами, які викликають сильний свербіж. Часто Ешлі розчухує їх до крові, а за дві години висип зникає. Можна тільки уявити, як важко Ешлі приймати душ, а вона все-таки змушена це робити, аби підтримувати особисту гігієну. Під струменем води дівчина перебуває не більше хвилини.

Така аномалія у дівчини не з народження. Якось Ешлі захворіла гострим тонзилітом. Тоді їй було 14 років. Лікарі призначили їй лікування пеніциліном, який викликав побічну реакцію, змінивши вміст гістаміну в крові. Дівчинці довелось повністю змінити свій стиль життя. Юна австралійка припинила займатись спортом і почала завжди носити з собою парасольку. Крім того, Ешлі не могла довго перебувати на спеці або в задушливих приміщеннях без кондиціонерів, адже шкіра реагувала навіть на її власний піт.
 

Симптоми

Отже, характерними симптомами «алергії на воду» є:

  • поява дрібних пухирців, що нагадують висип при кропив’янці
  • червоні плями навколо пухирців
  • сильний свербіж
  • інколи печіння та біль на подразнених ділянках шкіри

Причиною реакції є контакт шкіри з водою будь-якого походження :

  • водопровідна, морська, річкова, дистильована вода
  • волога
  • пара
  • піт
  • сльози

У деяких людей висип і свербіж швидко проходять (приблизно за 10-15 хв.),  у інших – може тривати і декілька годин чи навіть діб. Деякі спеціалісти пов’язують виникнення хвороби з подразненням дрібних нервових закінчень.
 

Діагностика

Спочатку виключають можливість впливу інших алергенів. Для цього у пацієнта розпитують про його спосіб життя та про особливості його харчування, цікавляться, які ліки він зараз приймає, з’ясовують, чи наявні аналогічні алергічні реакції і захворювання у родичів.

Якщо ймовірність інших захворювань виключена, пацієнту призначають тест. Хворому накладають водний компрес  і тримають його впродовж півгодини. Температура води повинна бути 35 градусів. Якщо виникає реакція – ставлять діагноз «аквагенна кропив’янка».

За 3-5 днів до обстеження пацієнта просять не приймати протиалергійні препарати. 
 

Лікування та профілактика

  1. Обмеження будь-якого контакту з вологою.
  2. Інколи допомагає застосування для особистої гігієни лише охолодженої до кімнатної температури кип’яченої води.
  3. Прийом антигістамінних препаратів (проте допомагає не завжди, адже аквагенна кропив’янка має неалергічну природу).
  4. До того, як контактувати з водою, можна застосовувати зволожуючі креми чи мазі, які містять у своєму складі кортикостероїди (протизапальні гормони, що містяться в корі надниркових залоз).

Якщо говорити про випадки, коли «алергія» виникає у відповідь на довготривалий прийом лікарських препаратів, як це було у Ешлі Моріс, то таке «косметичне» лікування навряд чи допоможе. Відновлення обміну речовин зовнішніми методами, на жаль, не приносить бажаних результатів. Тому уся надія поки що на вчених, які, можливо, найближчим часом знайдуть причини виникнення такого захворювання і розроблять відповідні засоби лікування.




Автор: Анастасія Кугук
© Медицинский портал Здоров-Инфо
При использовании материалов статьи активная гиперссылка на zdorov-info.com.ua обязательна. 


Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм