Поиск и подбор медперсонала
Сервіс запису паціентів

Отсасыватели медицинские

Хронічний апендицит: коли все ж таки треба видаляти?

Хронічний апендицит: коли все ж таки треба видаляти?Хронічна форма запалення апендиксу зустрічається у приблизно 1% випадків даного захворювання. І хоча це, на перший погляд, небагато, проте пацієнтам із даним недугом треба знати, що з ними відбувається.

Як себе виявляє хронічний апендицит?

Хронічний апендицит має наступні симптоми:
  • несильні, помірні болі у живота справа, які мають нападоподібний характер;
  • локалізація болю навколо пупка;
  • біль віддає у поперек, пах, праве стегно;
  • посилення болю під час фізичних навантажень, дефекації, кашлю, чхання;
  • закрепи, проноси;
  • нудота, блювання під час загострення хвороби.
Прояви хронічного апендициту можуть турбувати людину багато років, до того ж, весь час зберігається ймовірність переходу хвороби у стадію загострення.

Головна причина хронічної форми апендициту – запалення у червоподібному відростку.

Діагностика хронічної форми апендициту

Ще донедавна лікарі заперечували факт існування такої хвороби, проте зараз численні підтвердження її існування у багатьох людей доводять зворотне. Проте діагностувати хронічний апендицит не так уже й просто, адже для підтвердження діагнозу та виключення інших захворювань треба провести декілька досліджень.

До таких діагностичних процедур належать:
  1. Аналіз крові. У хворих на хронічний апендицит часто виявляється слабо виражений лейкоцитоз та іноді зсув лейкоцитарної формули вліво.
  2. Аналіз сечі. Дозволяє отримати інформацію, необхідну для проведення диференціального діагнозу хронічного апендициту з патологією сечовивідної системи.
  3. Контрастна рентгенографія. При проведенні цього дослідження можна виявити непрохідність отвору апендикулярного відростку, викликану накопиченням фекалій, щільними фіброзними спайками.
  4. УЗД органів черевної порожнини. За допомогою нього лікар виявляє ознаки абсцесу червоподібного відростку, виключає патологію органів малого тазу, наприклад, матки чи яєчників.
  5. Комп’ютерна томографія. Цей метод дає можливість отримати пошарові знімки необхідної частини тіла, що допоможе детально вивчити стан стінки апендиксу, його форму, будову, розташування, стан тканин та органів, які його оточують. Крім того, саме КТ дозволяє виключити пухлини органів черевної порожнини та зачеревного простору.

Лікування хронічного апендициту

Хронічний апендицит не так давно почали визнавати за хворобу, тому тактика стосовно його лікування ще до кінця не розроблена. Проте більшість лікарів радять хірургічно видаляти апендикс, якщо подібні проблеми з ним існують та підтверджені за допомогою різних діагностичних процедур.

Хірургічна операція однозначно показана при наявності виражених спайок та рубців на стінці апендиксу.

Найчастіше для планової апендектомії зараз застосовують лапароскопічний метод – малоінвазивне оперативне втручання з видалення червоподібного відростку. Проте існують випадки, коли є необхідною відкрита апендектомія: для кращого огляду черевної порожнини та видалення апендициту, який несприятливо розташований, у важко доступному місці.

Отже, якщо є підтвердження хронічної форми апендициту, краще наважитися на планову операцію. Адже він може перерости у гострий у будь-який момент, ризикувати не слід. До того ж, хронічний апендицит негативно впливає на якість життя людини, що також є вагомим аргументом до проведення хірургічного втручання.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове
Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм