Поиск и подбор медперсонала
Сервіс запису паціентів

Сканнер УЗИ PHILIPS

В чому особливості трансплантації печінки? Які прогнози дають лікарі?

В чому особливості трансплантації печінки? Які прогнози дають лікарі?Трансплантація печінки – це хірургічна операція, під час якої відбувається заміна хворої печінки на здорову. Після успішної пересадки людина має нормально функціонуючу печінку.

Трансплантація печінки є дуже поширеною у світі хірургічною операцією. Вона показана пацієнтам з наступними хворобами та патологіями:
  • цироз печінки (до 70% трансплантацій у США);
  • некроз печінки;
  • гепатоцелюлярна карцинома;
  • атрезія жовчовивідних шляхів чи порушення метаболізму (в основному у дітей);
  • інші порушення роботи печінки.
Протипоказана пересадка печінки пацієнтам, у яких є:
  • деякі види інфекцій (наприклад, туберкульоз чи остеомієліт);
  • захворювання серця, легень та печінки, які небезпечні для життя;
  • рак;
  • гепатит в активній стадії.
Також у трансплантації відмовлять пацієнту, який не матиме можливості приймати ліки декілька разів на день впродовж всього подальшого життя, який палить, зловживає алкоголем чи наркотиками.

Хто може стати донором печінки? Які до нього вимоги?

Існують пересадки від живого та від мертвого донора. Коли мова йде про мертвого донора, мається на увазі особа, яка померла недавно (існують чітко прописані вимоги до часу, який пройшов з моменту смерті) та не мала пошкоджень печінки. Від такого донора можна пересадити печінку пацієнту, який знаходиться в листі очікування.

Нині медицина віддає перевагу живим донорам. Такі операції можна спланувати, ймовірність того, що орган приживеться, набагато вища. Здорова людина пожертвує частину своєї печінки хворій. Це можуть бути родичі (наприклад, хтось із батьків, брат, сестра). Печінка – це орган, який здатний регенерувати, тому печінка донора відновлюється в повному обсязі впродовж усього лише декількох тижнів після операції.

Вимоги до живого донора печінки наступні:
  • вік від 18 років і старше;
  • він повинен бути родичом пацієнта до 4-го коліна;
  • група крові та її резус-фактор донора та реципієнта повинна співпадати;
  • у нього повинна бути абсолютно здорова печінка та інші системи органів, що можна визначити за допомогою комплексної передопераційної діагностики.
Очевидно, що донор має жертвувати частиною своєї печінки виключно на добровільній основі, не отримуючи при цьому жодної матеріальної вигоди. Інакше можна говорити про банальну торгівлю органами, що переслідуються законом. Перед тим, як дати згоду на трансплантацію, лікарі повинні оцінити всі можливі ризики для донора і не допустити операції, якщо вона зашкодить його якості життя після пересадки.

Як відбувається процедура трансплантації печінки?

Печінка у донорів-трупів видаляється для пересадки лише після дослідження черевної порожнини на відсутність будь-яких захворювань. Живим донорам виконується сегментарна резекція. Вирізана печінка чи її частина зберігається в спеціальному холодному консервуючому розчині не більше 1 доби, після чого проводиться трансплантація. Чим довше зберігається орган до пересадки, тим вищий ризик його відторгнення організмом реципієнта.

Після видалення у донора, печінка переноситься в живіт реципієнта та прикріпляється до кровоносних судин і жовчних протоків. Операція ця досить довготривала, може продовжуватися до 12 годин. При цьому пацієнта необхідно забезпечити великою кількістю крові, яку він отримає шляхом переливань.

Перспективи пацієнта після пересадки печінки

Організм людини може не прийняти нову печінку. Це відбувається через те, що її імунна система сприймає новий орган як чужорідне тіло і намагається його знищити.

Щоб уникнути відторгнення печінки, реципієнти все подальше життя повинні приймати ліки, які пригнічують імунну реакцію організму. Така терапія отримала назву імуносупресивної. Подібне лікування підвищує шанси людини на те, що печінка приживеться, проте через нього значно підвищується ймовірність зараження якоюсь небезпечною інфекцією, адже імунітет штучно ослаблюється. Також подібні ліки часто викликають високий тиск, підвищують рівень холестерину в крові, ризик розвитку діабету.

Успішно проведена трансплантація – це лише початок довгої боротьби за життя. Без постійного та системного нагляду лікарів тут не обійтися. Після пересадки печінки пацієнти відмічають, що якість їх життя суттєво покращується. Тож ризикувати однозначно варто, просто необхідно свідомо підійти до цього надзвичайно складного питання.
 
Читайте також: Трансплантація нирок та печінки: турецький досвід, представлений в Україні

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове
Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм