Легенева гіпертензія в Україні: НСЗУ виявила проблеми з діагностикою

В електронній системі охорони здоров’я за останні три роки зафіксовано понад 80 тисяч пацієнтів, у яких зазначалися діагнози, пов’язані з легеневою гіпертензією. НСЗУ провела поглиблений аналіз даних за двома відповідними діагностичними кодами, щоб оцінити особливості виявлення захворювання, маршрут пацієнтів та можливості покращення ідентифікації людей із рідкісними формами легеневої гіпертензії.

Результати дослідження представила голова НСЗУ Наталія Гусак під час міжнародної науково-практичної конференції «Академія легеневої гіпертензії 2026: сучасні стандарти діагностики та лікування».
 

Аналіз продемонстрував, що пацієнти з відповідними діагнозами суттєво відрізняються за віком та іншими характеристиками.

У 2025 році 56,1% пацієнтів досліджуваної групи були віком 65 років і старше. Водночас серед людей віком від 40 до 64 років чоловіків із відповідними записами в ЕСОЗ було у 2,5 раза більше, ніж жінок.
 

Окремим питанням залишається виявлення легеневої гіпертензії у дітей. Протягом 2025 року в ЕСОЗ зафіксували 265 дітей із відповідними діагнозами. Із них 181 дитина була молодшою за шість років.
 

При цьому в дітей захворювання найчастіше вперше фіксували вже під час перебування у стаціонарі. Це може свідчити про необхідність подальшого аналізу того, наскільки своєчасно такі пацієнти потрапляють на необхідну діагностику.
 

Чому дані ЕСОЗ не дають повної картини?
 

Легенева гіпертензія може мати різні причини та клінічні форми. Водночас чинна система кодування не дозволяє достатньо чітко відокремити пацієнтів із рідкісними формами захворювання.
 

Через це НСЗУ під час аналізу зосередилася не лише на кількості пацієнтів із відповідними кодами, а й на їхньому маршруті в системі охорони здоров’я, своєчасності встановлення діагнозу та можливостях точнішої ідентифікації пацієнтів із рідкісними формами легеневої гіпертензії.
 

Ще одна проблема полягає в тому, що відповідний діагноз значно частіше зазначають як супутній, а не основний. Це ускладнює відстеження повного маршруту пацієнта та визначення реальної потреби таких людей у медичній допомозі.
 

Аналіз також показав значну нерівномірність кількості пацієнтів між медичними закладами. Відповідні діагнози вносили до ЕСОЗ 994 заклади охорони здоров’я, однак 898 із них протягом року мали менше ніж 10 таких пацієнтів.
 

НСЗУ готова деталізувати результати дослідження
 

У НСЗУ зазначають, що готові надати медичним експертам і представникам пацієнтських спільнот детальні результати аналізу маршрутів людей із легеневою гіпертензією.
 

Це має допомогти спільно визначити потреби пацієнтів у медичній допомозі та сформувати пропозиції щодо подальшого вдосконалення Програми медичних гарантій.
 

Окремо під час конференції Наталія Гусак розповіла про зміни в підходах до оплати медичних послуг. Зокрема, у кардіохірургії вже враховується складність проведених втручань, а наявність орфанного захворювання розглядається як додатковий чинник складності випадку.
 

В амбулаторній допомозі для консультацій пацієнтів з орфанними захворюваннями запроваджено підвищувальний коефіцієнт. Також розвиваються можливості лабораторної та генетичної діагностики.
 

За даними НСЗУ, подальше вдосконалення підходів до збору та аналізу інформації в ЕСОЗ має допомогти точніше бачити потреби пацієнтів із рідкісними захворюваннями та враховувати їх під час планування медичної допомоги.
 

Джерело: https://itmed.org/