Постійний сторонній догляд: як в Україні визначають потребу в допомозі та куди звертатися

Після травм, тяжких захворювань або з віком людина може втратити можливість повністю самостійно виконувати повсякденні дії. Йдеться про такі базові речі, як пересування, самообслуговування чи спілкування. У подібних ситуаціях держава передбачила механізми, які дозволяють офіційно визначити, чи потребує людина постійної сторонньої допомоги у щоденному житті.

В Україні потребу в постійному сторонньому догляді можуть встановлювати двома способами залежно від обставин. Перший — під час оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами. Другий — через висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК), якщо необхідно лише документально підтвердити таку потребу.
 

Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи визначають необхідність догляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15 листопада 2024 року. У процесі оцінювання фахівці аналізують, як стан здоров’я впливає на здатність людини виконувати повсякденні дії. Важливо, що при цьому враховується не лише діагноз чи група інвалідності, а реальні функціональні можливості людини.

Під час оцінювання з’ясовують, чи може людина безпечно та самостійно задовольняти основні життєві потреби. Фахівці оцінюють частоту необхідної допомоги, її обсяг та ефективність використання допоміжних засобів реабілітації. Якщо виконання певної дії супроводжується сильним болем або ризиком для здоров’я, вважається, що людина не може виконувати її самостійно.

У межах оцінювання аналізуються кілька ключових сфер життєдіяльності: здатність до самообслуговування, можливість пересування, орієнтація в просторі й часі, здатність до спілкування та контроль власної поведінки. Потреба у постійному сторонньому догляді може бути встановлена, якщо людина має значні обмеження хоча б за одним із цих критеріїв або виражені обмеження за кількома критеріями одночасно.

За результатами оцінювання експертна команда ухвалює рішення, а людина отримує витяг із нього та рекомендації, які входять до медичної частини індивідуальної програми реабілітації.

Водночас у деяких випадках повторне оцінювання не потрібне. Якщо інвалідність уже встановлена і необхідно лише підтвердити потребу в догляді, це може зробити лікарсько-консультативна комісія. ЛКК оцінює фактичні порушення функцій організму та ступінь залежності людини від сторонньої допомоги.

За результатами розгляду комісія оформлює відповідний документ — висновок за формою №080-4/о. Він підтверджує, що через порушення функцій організму людина не може самостійно пересуватися або обслуговувати себе та потребує постійної допомоги інших осіб. Такий висновок може враховувати також когнітивні порушення, які виникають при різних захворюваннях — від нейродегенеративних хвороб до наслідків інсультів, травм або психічних розладів.

Строк дії висновку залежить від того, на який період встановлено інвалідність. Якщо інвалідність безстрокова, документ також може видаватися без обмеження строку. В інших випадках він діє протягом строку інвалідності, але не менше ніж 12 місяців.

Рішення експертної команди або висновок ЛКК можуть стати підставою для подальшого оформлення соціальних послуг, зокрема догляду на професійній основі. Водночас медичні установи не визначають конкретну людину, яка має здійснювати догляд. Це питання вирішується вже в межах соціальних процедур.

Джерело: https://itmed.org/