Видалення гланд: доцільність подібної операції

Мигдалини, які частіше називають гландами, розташовані з обох боків від горла. Вони виконують роль захисника від інфекцій, які потрапляють в організм людини через носоглотку. Мигдалини – це частина захисної лімфатичної системи, яка відновлює клітини, що борються з бактеріями. Проте буває так, що гланди є постійно запаленими, хворому важко ковтати, їсти, дихати, він страждає на хронічні тонзиліти. Тоді лікар може порадити провести процедуру тонзилектомії – видалення мигдалин. У яких випадках треба зважитися на операцію та що слід про неї знати?

Показання до видалення мигдалин

На сьогоднішній день операції з видалення гланд не є поширеними: лікарі знають, як боротися з інфекціями органів дихання, з’явилися нові, більш ефективні ліки, нові дослідження в цій галузі тощо. Проте раніше дуже багато дітей проходило через цю надзвичайно неприємну процедуру. Особливо вона була розповсюдженою у 60-70-ті роки ХХ століття, проте й пізніше тонзилектомія не була рідкісним явищем. Та варто зазначити, що й сьогодні існують показання, коли педіатр, терапевт та отоларинголог можуть рекомендувати саме хірургічний шлях лікування. Тонзилектомія необхідна у таких випадках:

1. Набряк мигдалин створює перешкоду для нормального процесу дихання та вживання їжі (постійно боляче ковтати).
2. Збільшені гланди спотворюють процес мовлення.
3. Хронічний тонзиліт провокує отити та інші хвороби вух.
4. Лімфоузли під щелепою  постійно припухлі, навіть на фоні лікування антибіотиками.

Крім того, про видалення гланд слід замислитися, якщо людина хворіє на гнійні тонзиліти (ангіни) багато разів на рік, що змушує її майже хронічно вживати антибіотики. Така велика кількість антибактеріальних засобів однозначно негативно впливає на організм.

Видалення гланд: операція та післяопераційний період

Тонзилектомія – це хірургічна процедура. Зазвичай її проводять дітям віком від 3 до 6 років. Раніше видалення гланд не супроводжувалося знеболюванням, і для малюка це був справжній стрес. Зараз лікарі нарешті дійшли висновку, що тонзилектомія потребує анестезії. Лікар, керуючись віком та станом пацієнта, віддає перевагу загальній анестезії чи місцевому знеболюванню.

Мета операції – видалення мигдалин. З медичної точки зору це доволі проста маніпуляція, яка має мінімальні ризики. Вона може здійснюватися звичайним хірургічним скальпелем або ж лазером. Якщо немає ніяких ускладнень, післяопераційний період проходить вдома.

Що ж очікує на людину після операції? В неї буде боліти горло декілька днів поспіль, їсти вона зможе лише м’яку, подрібнену їжу. Морозиво не забороняється, навпаки, воно допомагає зняти біль. Зазвичай реабілітація після операції з видалення гланд триває близько тижня.

Наразі багато лікарів дотримуються думки, що відсутність гланд провокує інші проблеми: людина втрачає захисний бар’єр органів дихання, і її шанси захворіти фарингітом, бронхітом чи іншими подібними хворобами зростають. Тож тонзилектомія повинна бути обґрунтованим та обдуманим рішенням, до якого шляхом спільного аналізу ситуації приходять і лікарі, і батьки (якщо мова йде про дитину).

Звичайно, якщо мигдалини запалюються постійно, не дають нормально дихати, говорити, їсти, з ними треба щось робити. Проте на оперативне втручання варто наважуватися лише у випадку, коли консервативне лікування є неефективним та не приносить бажаного тривалого результату. 

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове