Мозок сліпих людей змінюється для покращення роботи інших органів чуттів – висновки лікарів

Давно побутує думка, що люди, які повністю чи частково втратили функціональність одного з органів чуттів, компенсують цей недолік іншими здібностями. Ще в XVII столітті філософ Дені Дідро писав про сліпого математика, який умів простим дотиком відрізняти справжні монетки від фальшивих.

Дослідження, проведене ще в 2009 році у Каліфорнійському університеті, виявило, що візуальні зони в мозку незрячих людей за розміром можна було порівняти з цими зонами у здорових людей, а ось невізуальні зони були більші за норму. Нове дослідження, організоване вченими лікарні Massachusetts Eye and Ear, вперше поєднало структурні, функціональні та анатомічні зміни в мозку і порівняло мозок сліпих з мозком людей з нормальним зором. Автори роботи довели, що втрата зору у віці до трьох років викликає довгострокові зміни і подальше удосконалення інших органів чуттів.

У наш час конкретні зміни, які відбуваються в мозку, все ще до кінця не проаналізовані. Щоб отримати зображення змін в мозку, команда використовувала технологію МРТ. У дослідженні взяли участь 28 чоловік: 12 були або від народження сліпі, або втратили зір до трьох років, а у 16 ​​інших зір був нормальним.

Томограми незрячих учасників показали очевидні відмінності від томограм учасників з нормальним зором, що продемонструвало, що структурний і функціональний взаємозв'язок можна виміряти. У сліпих людей спостерігалися посилені зв'язки між деякими частинами мозку. Команда виявила суттєві зміни не тільки в потиличній корі (яка відповідає за зір), але і в зонах, що відповідають за пам'ять, мову і сенсомоторні функції.

Ці зміни пояснюються нейропластичністю: наш мозок може змінюватися відповідно до середовища, з яким він взаємодіє. Тому він здатний перекроювати себе у разі, коли візуальна інформація недоступна. Вчені сподіваються, що результати їх праці допоможуть розробити лікування і реабілітацію для сліпих пацієнтів: їх будуть вчити компенсувати дефіцит у візуальній інформації.

Навіть у разі повної сліпоти людини, мозок перекроює себе так, щоб найкращим чином використовувати інформацію, яка знаходиться в його розпорядженні, і ефективніше взаємодіяти із зовнішнім середовищем. Якщо мозок можна перебудовувати, ймовірно, за допомогою навчання і посиленого застосування слуху, дотику і мовних засобів типу азбуки Брайля, можна стверджувати, що потенціал для адаптації сліпої людини є досить великим, важливо знайти до цього процесу правильний підхід.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове